Музично-драматичний театр
на Європейській
Вул. Європейська, 21. Північно-східна частина міста, з відступом від червоної лінії забудови вулиці. Одноповерховий, цегельний, фундамент і цоколь кам’яні. Загальні розміри: 57,6 × 50 × 20 м. Побудований у 1908 році як закрите приміщення для катання на роликових ковзанах. У 1911 році місцевий лікар і підприємець Давид Шеренціс на власні кошти перебудував його під міський театр з назвою “Експрес” для здачі в оренду заїжджим гастролерам. Урочисте відкриття нового театру відбулось 27 грудня 1911 року – у день 50-річчя Давида Мойсейовича
У великому залі цього будинку площею близько 1500 кв. м з 18 по 24 листопада 1917 року проходив 2-й Надзвичайний з’їзд Південно-Західного фронту, в якому взяло участь 642 делегати. Шість днів стіни будинку були свідками гострої політичної боротьби щодо визнання Радянської влади. До складу обраного на з’їзді Тимчасового Військово-революційного комітету (ВРК) увійшли 17 більшовиків, 6 лівих та 9 правих есерів, 2 меншовики, 1 безпартійний. Наказом №1 від 26 листопада 1917 року ВРК проголосив про взяття влади на фронті в свої руки, а також про визнання вищою владою в країні Раднаркому, а в армії – призначеного РНК Верховного головнокомандуючого.
У травні 1919 року театр “Експрес” був націоналізований і отримав назву Перший радянський театр. До 1944 року не мав постійної трупи. У ньому виступали заїжджі актори з Москви, Києва, Одеси та інших міст. Бердичівляни слухали відомих акторів і співаків – актора В.І. Качалова (1875-1948), співака Л.В. Собінова (1872-1934), актора A.M. Бучму (1891-1957), співака І.С. Паторжинського (1898-1960) – всі вони в майбутньому стали народними артистами СРСР.
У 1924 році на його сцені виступали Московський театр драми й комедії за участю Б.А. Бабочкіна (1904-1975), актора, режисера, народного артиста СРСР (1963), Героя Соціалістичної Праці (1974) та Київський оперний театр, у 1925 році – Московський єврейський театр, одним із режисерів якого був C.M. Михоелс (1890-1946), з 1929 року художній керівник. Він привіз на гастролі до Бердичева постановки на ідиш “200 тисяч” по Шолом-Алейхему, “Ніч на старому базарі”, в яких взяли участь кращі актори театру, і серед них бердичівляни Ада Сонц (1897-1968) – заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1945 р.) і Доня Ліберман; 1927 року – Московський драмтеатр ім. МГСП. У різні роки в будинку виступали державні діячі, відомі воєначальники, поети С.М. Будьонний (1920), М.В. Фрунзе (1921), Г.І. Котовський (1923), В.В. Маяковський (1928).Будівля, в якому знаходився міський театр.Фото середини 60-х років XX ст.
У період окупації Бердичева німецькими військами в приміщенні діяв український театр, трупа якого нараховувала 48 чоловік. Театр ставив п’єси виключно українських класиків. Після закінчення німецько-радянської війни в театрі утворилась постійно діюча трупа, яка на протязі наступних років ставила на сцені театру п’єси сучасних авторів та радянських класиків. Театру присвоєно ім’я генерал-полковника Леселідзе.