Вдруге з чергової волонтерської поїздки на фронт Костянтин Карпенко, Богдан Коляда, Ігор Барчук повернулися з «трофеями» для нашого Музею.
Ми ж, музейники, документуємо сьогоднішню війну у всіх її проявах. На сьогодні у нашій колекції – документи, фрагменти знищеної зброї, газети, особисті речі, спорядження окупантів, тощо. Подібні колекції не лише візуалізують образ ворога, а й не дають нашим північним сусідам безкарно брехати про якийсь «конфлікт», про «іх там нєт».
Минулого року наша колекція суттєво поповнилася завдяки Олександру Мірошниченко – нашому музейному колезі, представнику Хорунжої служби 3 ОШБр, а також бійцям цієї бригади.
І ось знову фонди Музею історії міста Бердичева поповнилися новими артефактами російсько-української війни. Дякуємо за співпрацю Олександру Мірошниченко, котрий крім військової справи, збирає унікальні експонати, пов’язані з війною. Саме такі речі зможуть в майбутньому нагадувати наступним поколінням про героїзм українців, які стали на захист своєї держави, про важку боротьбу за свободу та незалежність.
Передані до нашого музею предмети допоможуть глибше зрозуміти умови та виклики, з якими військові стикаються на передовій і стануть невід'ємною частиною музейної експозиції.
Велика вдячність Олександру Мірошниченко за передані артефакти, які стануть музейними експонатами. Дякуємо за вашу неоціненну роль у захисті нашої країни та наших цінностей.
Віримо у ЗСУ! Разом до Перемоги!
Чинні військовослужбовиці, які постають на світлинах у формі ЗСУ, вкотре доводять, що народові України є, чим пишатися. Такими думками ділилися відвідувачі Музею історії міста Бердичева під час урочистого відкриття виставки у рамках фотопроєкту «Жінка мрії/є», організованого депутатськими групами з гендерних питань «Рівні можливості» Житомирської обласної ради, Житомирської міської ради та Бердичівської міської ради.
Захід модерувала голова депутатської групи з гендерних питань «Рівні можливості» Житомирської облради Людмила Кицак, серед запрошених — начальниця Бердичівської районної військової адміністрації Людмила Димидюк, помічниця народного депутата України Б. Кицака Юлія Чепак, заступниця Бердичівського міського голови Олена Петрівська, депутатка міської ради Анна Левандовська, представники громадських організацій, військовики та військовослужбовиці, громадськість.
Жінки, що не є військовозобов’язаними, під час дії воєнного стану мають значно більше свободи у порівнянні з чоловіками, усвідомлюють присутні. Вибір кожної жінки на користь служби у війську саме за таких обставин заслуговує на повагу та захоплення, вважають вони. Відвідувачі фотопроєкту ділилися фактами про повернення жінок з-за кордону після початку повномасштабного вторгнення з метою долучитися до лав українського війська.
Проєкт створено для привернення уваги суспільства до питань гендерної рівності у війську, розповіли організатори. Меседж визнання пріоритету професійності у будь-якій сфері та спробу якісної зміни усталених суспільних уявлень вбачають у його реалізації відвідувачі виставки. Воїнів та воїтельок варто оцінювати за можливостями та ефективністю під час виконання бойових завдань, а не за статевою приналежністю, переконані в «Рівних можливостях».
Служба жінок в українському війську за різними військовими спеціальностями, якісне виконання ними задач є невідчуженим складником ефективного опору агресорові та встановлення справедливого миру в Україні, розуміють організатори фотопроєкту. За даними Міністерства оборони, наводить статистику Людмила Кицак, станом на вересень 2024 року ЗСУ вже налічували 68 тисяч жінок, близько 5 тисяч з них перебувають на передовій.
Україна вже демонструє системні успіхи у подоланні гендерної нерівності у системі Міноборони, констатували організатори, виставка фоторобіт проєкту «Жінка мрії/є» уособила місце для репрезентації наявного досвіду жінок у війську та для обговорення планів подальшої реалізації державної гендерної політики.
Джерело: berdychiv-rada.gov.ua
"Посиденьки біля каганця".
Сьогодні в Музеї історії міста Бердичева в залі Етнографії знову запалав наш каганець. Це чудова нагода поєднати творчість і зустріч з друзями. Традиційно, в родинному колі зустрілися майстрині, художники, музиканти, здобувачі освіти ПТУ №4 м.Бердичева...
А об'єднав усіх сьогодні розпис гарбуза, звучали цікаві розповіді, приказки, пісні, рецепти кулінарних шедеврів з гарбуза і не тільки...їх можна було і скуштувати.
Каганець палав і запрошував всіх друзів до гостини.
Сьогодні колектив Музей історії міста Бердичева \ Museum of the History of Berdychiv радо зустрічав гостей, друзів, колег, які завітали з вітаннями до 40-річчя відкриття історичного музею в місті Бердичеві.
Квіти, подарунки, подяки, спогади, гарні слова, щирі побажання, неочікувані сюрпризи...
Радіємо тому, щодо у нас такі друзі...
Фото Валерія Мельникова та Софії Талько
https://rio-berdychiv.info/novyny/kultura/40-rokiv-zhyttya-muzeiu-istorii-mista-berdycheva-na-svitlynakh-iuvilejnoi-fotovystavky
До Дня захисту дітей у фойє Музею історії міста Бердичева почала діяти
виставка робіт Домініки – дівчинки,
яка перетворює своє мистецтво на донати.
Історія Домініки, маленької бердичів'янки, заслуговує того, щоб про неї знало якомога більше людей. Поблизу Центрального ринку м. Бердичева вона разом з мамою або сестричками продає свої власні картини. Причому усі зібрані кошти вона передає ЗСУ.
Маленька Домініка у 10 рочків зробила для рідної держави набагато більше, ніж дехто за роки свого життя. Її віра у перемогу та ЗСУ надихають, її відданість справі зворушує.
Вона – яскравий приклад того, як маленька дівчинка намагається змінити світ та принести у нього мир й перемогу. Коли навіть дорослі опускають руки та говорять, що втомилися від війни, Домініка продовжує займатися своєю справою.
Домініка Солдатюк навчається у четвертому класі ЗОШ №7 міста Бердичева, їй десять років, з них майже два роки займається волонтерською діяльністю. Домініка навчається у школі та музичній школі (скрипка), відвідує гуртки (петриківський розпис, зайняття з англійської), малювання зовсім не заважає їй займатися навчанням та позашкільною освітою.
Домініка у родині найстарша, а ще вона має п’ятирічну сестру Софійку та двох сестричок-двійняток, яким чотири рочки – Дашу та Аміну.
Тематику для своїх робіт дівчинка обирає спонтанно. Улюблений цикл робіт маленької художниці – «Час для Перемоги», де зображені соняшники, саме вони асоціюються у неї з Перемогою. Ще часто малює котиків, бо такі картини користуються попитом і їх краще купують.
Скільки точно коштів зібрала – не рахує, лише за перший рік волонтерства зібрала близько 65 000 гривень і передала їх ЗСУ. Жодної копійки з виручених грошей дівчинка не лишає собі, все передає на армію. А фарби, акварель та інші необхідні речі родина купує за власні кошти, дощечки на малюнки готує тато дівчинки. Інколи їй дарують фарби небайдужі люди, надсилали навіть подарунки з інших країн.
Мама дівчинки Ірина Солдатюк переконана, що дочці подобається, коли її хвалять і це є для неї стимулом старатися ще краще.
Ми всі хочемо перемоги. Тому повинні робити все, що в наших силах. Зрозуміло, не кожен може дати багато грошей, тому і ціна не ставиться.
Це дивовижно, що серед нас є такі діти..
Вони – справжні. І Домініка Солдатюк – тільки одна дівчинка з мільйонів інших українських дітей, які щиро вірять в наших захисників, вірять в Україну та нашу перемогу. І ми, дорослі, маємо брати з них приклад. Нам є чому повчитися, є на кого рівнятися. Коли в державі підростає нове покоління справжніх патріотів, загартованих випробуваннями війни, є надія на майбутнє. Бо заради цих дітей варто боротися та перемогти.
Запрошуємо відвідати виставку Домініки.
Наразі мета Домініки «…зібрати кошти для підрозділу мого дяді на РЕБ, який коштує 120-140 тис. грн.».
Давайте разом допоможемо Дівчинці з великим серцем і світлою душею змінити світ та принести у нього Мир й Перемогу..
Міжнародний день Музеїв з'явився в календарі 18 травня 1977 року, відзначається в 150 країнах світу та виходить далеко за рамки професійного свята. Саме в цих закладах займаються зберіганням безцінних реліквій народу та ведеться велика наукова робота. Завдяки клопіткій і самовідданій праці колективу музейних працівників підтримується духовний зв'язок часів, спадкоємність поколінь, примножується багатогранна спадщина минулого, багатовікові традиції.
Важливо пам’ятати нашу історію. Пам’ятати різні періоди, коли наша територія була розірваною та дотичною до різних країн-сусідів. І пам’ятати, що нас об’єднує – любов до свободи. Тож ми повинні не дати переписати нашу історію, не дати вносити корективи в наші підручники та розповідати те, що не відповідає дійсності. Ми зобов’язані зберегти і передати дітям правду, що ще збереглася.
Українські музеї і музейні колекції стали особливими мішенями у війні росії проти України. Це ще раз підтверджує, наскільки музеї важливі для нашої пам’яті, ідентичності, освіти, для нашого майбутнього.
Сьогодні напередодні Міжнародного дня музеїв в Музеї історії міста Бердичева відкрито персональну виставку художника Ярослава Васильовича Яремчука і виставку фотографій старого Бердичева ( нижній поверх Музею, напівпідвальний).
Фото Валерія Мельникова.
У виставковій залі Музею історії міста Бердичева відбулося відкриття персональної виставки Богдана Гаврилюка "Весняні флюїди".
Роботи художника написані в техніці Fluid Art (Флюїд Арт) – це новий напрямок абстрактного живопису. У перекладі fluid означає рідке, art – мистецтво. Техніка є особливим різновидом абстракціонізму, в якому не існує певних сюжетів. В Україні вона з'явилася нещодавно, але вже стала популярною як у художників, так і серед звичайних любителів абстрактних картин.
Намальовані картини методом Fluid Art є відображенням внутрішнього світу людини та її стану душі. Щоб створити її, не потрібно мати особливі навички малювання. Процес нанесення фарб схожий на медитацію. З кожним рухом на полотні залишаються дивовижні візерунки, барвисті плями, витончені лінії та хитромудрі форми.
Творіння у стилі абстракціонізм дуже позитивні і кожна з них унікальна. Вони зачаровують погляд, гіпнотизують та привертають до себе увагу навіть тих, хто далекий від мистецтва.
Народився Богдан Гаврилюк 1994 р. у місті Бердичів. Він випускник Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім.М.Бойчука (2016-2019), монументально-декоративний живопис.
Богдан Гаврилюк - викладач Бердичівського професійного будівельного ліцею №3.
Нині йде активна підготовка до Різдва Христового. Хтось зірку робитиме уперше, а хтось не цікавився її походженням.
Різдвяна символіка дуже багата. Головний атрибут українського святкування Різдва – це, звісно, восьмикутна зірка. Вона символізує народження. Це – символ Бога, символ сонця, символ світла.
Зірка зустрічається фактично в кожному напрямку народного мистецтва з давніх давен – в українських писанках, українській вишивці, народному різбленні, витинанці. В українському народному мистецтві здавна прослідковується саме парна система символіки 8 – 4 (хрест теж має 4 напрямки).
Бойки та гуцули ще називали Зірку вертепом. Не дивина, адже пов’язана вона з євангельською легендою про народження Ісуса у стаєнці (печері або вертепі) та провісницею цього божественного народження – Вифлеємською зіркою. Саме з цих міркувань сучасні Зірки оздоблюють іконами та підсвіткою. Щоправда, Зірку можна прикрасити лише кольоровими клаптиками, нитками, позліткою і ланцюжками для ялинки, без жодних зображень.
Християни вважають восьмикутну зірку своїм, християнським символом. Це Віфлеємська зірка (звичай чекання першої зірки у Святвечір).
Незабаром свято і сьогодні в Музеї історії міста Бердичева - "Посиденьки біля каганця". Закохані в петриківський розпис створювали мальовку з яскравим орнаментом в стилі петриківського розпису, а саме "Різдвяну зірку" під керівництвом талановитого педагога Центру позашкільної освіти ім. О. Разумкова, керівника гуртка "Пертиківський розпис" Оксани Осікової. Учасники "Посиденьок..." відкрили чарівний світ "петриківки" і виготовили власну Різдвяну зірку.
Щиро дякуємо майстрині Оксані Осіковій за прекрасну атмосферу, позитив, комфорт та створення святкового настрою!!!
У виставковій залі Музей історії міста Бердичева \ Museum of the History of Berdychiv відбулася виставка-презентація до Дня Гідності та Свободи.
Метою заходу є вшанування патріотизму і мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 - лютому 2014 рр. постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору, зберегти та донести до учнів об'єктивну інформацію про доленосною ні події в Україні початку ХХІ століття, розвивати бажання стали гідними громадянами України.
Захід відвідали учні гімназії №11.
Виставку переглянули самі молоденькі відвідувачі - ЗДО "Вербиченька" №5.
Сьогодні на дитячому майданчику Центральної площі міста ожив чарівний світ Сергія Танадайчука - майстра примітивного малярства, витинанки, дитячої іграшки. До творчої майстерні наївного мистецтва завітали діти різного віку. Надихаючись роботами майстра, вони створювали казкові іграшки та розмальовували витинанки, які дивували фантастичним поєднанням кольорів та візерунків. Дивовижний світ Сергія Танадайчука зачарував дітей і їх батьків. Створені "шедеври" діти отримали в подарунок, разом з печивом, виготовленим у формі іграшок майстра.
Батьки мали змогу долучитись до збору коштів на допомогу ЗСУ.
А ще порадував малюків майстер-клас чарівних розписів дитячого аквагриму, який провела художник Руслана Терещук.
Колектив Музею історії міста Бердичева отримав щасливі усмішки і позитивний настрій.
Захід був присвячений дню пам'яті майстра народного мистецтва Сергія Танадайчука.
