Дер Ністер
(Каганович Пінхус Менделевич)
Видатний єврейський письменник, журналіст, перекладач та критик.
Дер Ністер (Каганович Пінхус Менделевич) народився 1 листопада 1884 у Бердичеві Київської губернії (нині Житомирська обл.) в хасидській родині. Пінхус Менделевич отримав традиційну релігійну освіту ¾ навчався в хедері і бет-мідраш. Захоплювався хасидизмом, але одночасно зачитувався і світською літературою на російській мові.
Писати Пінхус Каганович розпочав ще в ранній юності. Він обирав собі псевдонім Дер Ністер (буквально «прихований»). Як багато молодих еврейських письменників Дер Ністер почав писати на івриті, але згодом переключився на ідиш. На ідиш дебютував збіркою прозових творів «Геданкен ун мотівн» («Мысли и мотивы», 1907).
У своїй творчості він належав до модерного напряму в літературі, вірші й прозу письменник одягав у казково-фантастичні форми, створюючи закамуфльовані образи. Він намагався синтезувати єврейський містицизм з світовою міфологією. В період між 1913 та 1929 роками остаточно склався яскравий індивідуальний в літературі на ідиш стиль письменника.
1918–1920 рр. Дер Ністер проживав у Києві, друкувавс у збірках «Эйгнс» і «Ойфганг» — новаторських періодичних виданнях перших післяреволюційних років. 1920 р. знайшов роботу в Підмосков'ї в єврейській трудовій школі-колонії для безпритульних.
1921 р. Дер Ністер переїхав до Каунаса, а звідти в 1922 р. до Берліна, який став в той момент світовим центром єврейської літератури, де видав збірку своїх містичних і фантастичних оповідань «Гедахт» («Фантазии»,1922-1923).
1924–1925 рр. Дер Ністер працюва співробітником радянського торгового представництва у Гамбурзі. У 1926 році повернувся в Радянський Союз. З 1929 р. його твори публікувались в журналах та в книзі «Фун майне гітер» («Из моих поместий», 1929).
Після 1929 року деякий час Дер Ністер займався редакторською діяльністю, переводив на ідиш «Жерміналь» Еміля Золя, «Голос крові» Джека Лондона, «Хаджі Мурат» Льва Толстого, «Муму» Івана Тургенєва, ряд творів російських та українських радянських письменників. Намагаючись звільнитись від символічної манери письма, Дер Ністер у книзі «Драй хойпштет» («Три столиці», 1934) звернувся до жанру нарису.
Однією з самих значних подій у прозі на ідиш середини XX століття стало створення Дер Ністером роману «Ді мішпохе Машбер» («Сім'я Машбер», т.1.М.,1939, т.2.Нью-Йорк,1948). Роман був задуманий як епопея, що описує картину розпаду традиційних устоїв і зв'язків єврейського суспільства в період кризи (на івриті машбер ¾ «криза»). Дія двох перших томів проходить у Бердичеві. Тут описується зіткнення інтересів міських багатіїв та бідняків, контраст між бездуховністю обивателів і духовним багатством брацлавських хасидів, які протистоять руйнівним тенденціям перемін, що наближаються.
1941–1943 рр. під час Другої світової війни Дер Ністер знаходився в евакуації в Ташкенті, потім переїхав до Москви. Він тісно контактував з Єврейським антифашистським комітетом. У лютому 1949 р. він був заарештований як «буржуазний націоналіст».
Помер Дер Ністер 4 червня 1950 року в тюремній лікарні на станції Абезь (Комі АРСР). Реабілітований посмертно.