Пасічник Михайло Павлович
поет, прозаїк.
Пасічник Михайло Павлович народився 4 квітня 1953 р. в селі Половецьке Бердичівського району в сім’ї сільських трудівників.
1959 р. Михайло пішов до першого класу Половецької середньої школи, яку закінчив 1970 р.
Перші вірші Михайло Пасічник написав у 1968 р., а надрукував у 1970 р., коли був десятикласником (обласні газети «Радянська Житомирщина» та «Комсомольська зірка»). Своїм літературним вчителем вважає відомого українського поета-лірика Михайла Клименка. Йому завдячує своїми дебютними публікаціями та виходом у світ першої книжки «Робота».
Михайло Пасічник закінчив Житомирський державний педагогічний інститут ім. Івана Франка, 1974 р. (філологічний факультет). Два роки Михайло Пасічник працював учителем української мови та літератури в Дубрівській середній школі Олевського району на Житомирщині.
1975 р. у видавництві «Молодь» виходить збірка віршів «Робота», за яку поета в 1977 р. було прийнято до Спілки письменників України й Радянського Союзу.
1976 р. Михайло Пасічник переїхав до Бердичева, став кореспондентом міськрайонної газети «Радянський шлях», згодом – завідувачем відділу листів, відповідальним секретарем цього видання.
1979 р. здібного поета й журналіста запрошують на роботу в редакцію обласної молодіжної газети «Комсомольська зірка», в якій він працював завідувачем відділу шкіл та студентської молоді. Навесні наступного року письменник очолив обласне літературне об’єднання. На цій відповідальній посаді він працюва по 1985 р., а восени повернувся до Бердичева, де працював відповідальним секретарем газети «Радянський шлях».
Свою видавничу діяльність поет розпочав у 2000 р. У різні роки виходять поетичні й художньо-документальні книги Михайла Пасічника – загалом їх понад 20. Він друкувався в багатьох газетах та журналах України, зарубіжних країн – Росії, Киргизії, Таджикистану, Чехії, Болгарії, США. За книжку віршів «Право на дорогу» (1981 р.) Михайло Павлович удостоєний обласної літературної премії імені поета-партизана М. Шпака (1983 р.).
2003 р. побачило світ підсумкове на той час видання поета – вибрані твори у двох томах «Роса та іній літ і зим» (до 50-річчя автора).
Михайло Пасічник з 2007 р. – голова Житомирської організації Національної Спілки письменників України. Він також прозаїк, гуморист, пісняр, пише дітям. 2008 р. в альманасі «Тет-А-Тетерів» видрукуваний його фантастичний роман «Три життя однієї людини, або Дзеркала, в які дивиться доля», книжечка прози для дітей «Наші з Савичем дороги», збірки дитячих віршів – «Жива книжечка» і «Василькові посівайки»; збірка гумору і сатири «Вказівний перст жони» (2007 р.). Саме за неї у 2008 р. поетові присуджена літературна премія імені Василя Юхимовича.
2010 р. Михайло Пасічник став лауреатом Всеукраїнської премії ім. Олександра Олеся. А в березні 2011 р. поету присуджена літературна премія імені Івана Огієнка. Указом Президента України М. Пасічник нагороджений відзнакою Президента України – ювілейною медаллю «20 років незалежності України». З 2012 року М. Пасічник ¾ «Почесний громадянин Бердичівського району».